Хочу розповісти вам кілька кумедних, але пізнавальних історій з життя промислових малярів.

Кожен з нас іноді робить помилки. Людині властиво помилятися. Важливо, однак, те, що ми будемо робити з такими «нещастями» в майбутньому. Як хтось колись сказав: «Людина вчиться на помилках». Це, звичайно, правда, але багато хто додає до цього: «Але найкраще вчитися на чужих помилках». І я визнаю, щось у цьому є.

Представлені нижче ситуації є достовірними, і я думаю, що деякі з вас стикалися принаймні з деякими з них. Тож давайте разом винесемо урок із цих часом дуже кумедних історій.

Невідома одиниця вимірювання і проблеми з фарбуванням
З описаною ситуацією я мав нагоду познайомитися на самому початку свого шляху в промисловому фарбуванні. Один із наших клієнтів повідомив, що щось не так із фарбою, яку ми постачаємо. А саме на пофарбованих поверхнях почали з'являтися великі плями. Фарбу ми не міняли, тому перше запитання до маляра було: «Яка в'язкість готової суміші?». Звичайно, чашки DIN4 у замовника не було, тому він навіть не міг перевірити в'язкість. Тому я задав ще одне питання: «Скільки розчинника ви додали?» І ось сюрприз, маляр відповідає, що як завжди. А скільки це «стільки ж, як завжди»? Відповідь: «Ну три булі». (???) І велика пауза… Які булі? Я тільки знайомився з рідкими фарбами, тому подумав, може, я не знаю такої одиниці вимірювання. Щоб не виглядати невігласом, я домовився про візит. Приїхав до клієнта (на щастя, недалеко) і прошу показати, як вони розводять фарбу. Маляр узяв пляшку з розчинником, тричі нахилив її і сказав: буль, буль, буль ... Тепер все стало зрозуміло. Неправильне розведення, зміна температури навколишнього середовища (протягом кількох днів температура піднялася приблизно на 20 градусів) і, відповідно, зміна температури фарби вплинули на її в'язкість. У такій ситуації слід ретельно контролювати в'язкість готової суміші перед нанесенням. Ми зменшили кількість розчинника, і, звичайно, все повернулося в норму. Але три булі я запам'ятаю шишки на все життя.

Мірна лінійка не завжди працює
Презентація у клієнта вдалася. Якість матеріалу сподобалася, темп роботи швидший, ніж раніше, ціна приваблива. Починаємо співпрацю. Надсилаємо першу партію товару. І через два дні телефонний дзвінок з обуренням – що за г ... ви нам продали. Це не те саме, що було на тестуванні. Фарба погано сохне. Ми перевіряємо документацію на виробництві, процес приготування фарби, звіряємо перелік продуктів відправлених замовнику. Все вірно. Отже, потрібен виїзд на виробництво. Приїжджаємо, перевіряємо покриття – дійсно воно не твердне так, як має бути. Перевіряємо товар, який отримав клієнт (фарба, затверджувач, розчинник) - все добре. Тож залишилося лише опитати малярів. Яку пропорцію ви використовували? Ну все як в техпаспорті - 3:1. Тоді правильно. Ще одне питання: «Як вимірюєте пропорції?» «Беремо мірну лінійку». Тоді просимо показати сам процес приготування суміші. Один погляд, і ми відразу зрозуміли, що відбувається. Сама лінійка використовувалася досить правильно - проблема була, однак, в ємностях, в яких готувалася фарба. Це були конічні ємності. Не можна використовувати мірну лінійку, якщо ємність не пряма, тому що тоді будуть порушені пропорції і ми отримаємо неправильні значення. Ще одна проблема швидко вирішена.

Старі техніки фарбування - чи дійсно це хороші методи ...
Новий клієнт, поставлена перша партія продукції. Не минуло і 24 годин після доставки і ми отримали дзвінок зі скаргою. Проблема - фарба робить жахливі патьоки. Першопричиною такого дефекту підручники з фарбування вказують «помилки нанесення». Гаразд, надсилаємо список питань до клієнта:

• Пропорції змішування - правильні.
• Конічна чашка для вимірювання в’язкості  – немає, змішують у відрах, у яких постачалася фарба.
• Перевірка в'язкості - в межах діапазону, наданого нашим техніком.
• Сопло і тиск нанесення - правильні.

Загадка. Просимо фото, а на них жахливі патьоки, з першого погляду видно, що фарби нанесено забагато. Тому наступне питання: «Скільки шарів фарби наносили?» Відповідь: «Два повні - як ви і казали». Ну ось і причина … Їдемо 120 км до замовника. Перевіряємо поверхню, вимірюємо товщину – удвічі більше рекомендованої. Маляр  клянеться, що наносить два шари. Просимо показати, як саме. Він бере в руки пістолет, спочатку наносить фарбу традиційним способом, горизонтально зліва направо і справа наліво, але замість того, щоб закінчити нанесення цього першого шару, відразу починає махати пістолетом вертикально – зверху вниз і навпаки. Закінчує, повертається до нас і каже: «Ну, перший шар нанесено, зараз нанесу другий». Це було так зване фарбування хрест-навхрест, яке на даний момент практично не використовується. Маляр  цього не знав, але насправді він наніс два шари. Тож замість рекомендованих двох звичайних шарів він нарешті наніс аж чотири повні шари матеріалу. Не дивно, що це призвело до виникнення патьоків. Тож завжди перевіряйте, як саме фарбують наші маляри, і я вважаю, що варто час від часу відправляти їх на навчання. Це дійсно допомагає.

Ну звідки ці проколи в лакофарбовому покритті?
Цей випадок трапився в цілком сучасному фарбувальному цеху. Абсолютно нова камера, чисті умови роботи і т.д. Замовник повідомляє, що на пофарбованих поверхнях постійно з'являється жир. Навіть при використанні антисиліконових добавок. Я прошу перевірити систему стисненого повітря (іноді там збирається олива, наприклад, коли ми не використовуємо відповідні повітряні фільтри або вони взагалі не обслуговуються).Відповідь - ми вже два рази перевіряли установку - все гаразд. Перевірили лакофарбові матеріали - тут теж все гаразд Так чому виникла ця проблема? Тут, треба визнати, було нелегко. Зрештою виявилося, що директор заводу дуже піклується за своїм автомобілем. Він дуже часто очищав спеціальним молочком панель приладів та шкіряний салон свого авто. Він також мав звичку (що мені дуже подобалося) щоранку відвідувати кожен відділ компанії, включаючи фарбувальний цех і безпосередньо камеру для фарбування. Таким чином абсолютно несвідомо всі ці жири з його автомобіля щодня «розносилися» по фарбувальному цеху та фарбувальній камері. Тому, якщо ви працюєте на  фарбувальній дільниці, зведіть до мінімуму догляд за своїми транспортними засобами та навіть шкірою. Як виявилося, це також може вплинути на лакофарбові покриття.

Таких історій, звісно, було набагато більше. Я також закликаю вас ділитися ними, тому що ми
можемо чогось навчитися разом у цікавій формі.

К. Полехоньський
менеджер з розвитку бізнесу
MULTICHEM