В цій статті ми опишемо декілька прикладів з антикорозійного захисту, проведених на замовлення інвесторів, проектувальників, а також безпосередніх власників об'єктів. Крім цього будуть розглянуті вимоги, що інколи ставляться виконавцям, які жодним чином не відображають актуальних потреб даних замовлень.

Ця тематика буде актуальною для всіх, хто пов'язаний з антикорозійним захистом і проведенням ремонтних фарбувальних робіт, де не останню роль відіграють питання колористики і відповідності існуючим стандартам. Ця стаття стосується виключно металоконструкцій.

Процес антикорозійного захисту повинен починатися вже на етапі проектування і має бути включений в графік виконання робіт. В реальності ж про антикорозію часто згадують вже наприкінці реалізації проекту і фарбують абияк. Звичайно, є позитивні винятки з цього правила, але вони в основному стосуються великих, відповідальних об'єктів, наприклад, мостів, кораблів, резервуарів і т.п. Але і в цих випадках часто виникають непорозуміння, пов'язані з логістикою і зміною проекту в процесі його реалізації.

Тут потрібно підкреслити той факт, що не завжди графік антикорозійних робіт враховує атмосферні умови, що у випадку великих об'єктів (резервуари, мости) визначає можливість їх виконання. Хоча сьогодні на ринку існують матеріали, які дозволяють виконувати роботи при низьких температурах. Але добре відомо, що не лише температура є єдиним чинником, який впливає на можливість проведення антикорозійних робіт.

Вимоги до виконавця Зазвичай при оголошені тендеру на проведення антикорозійних робіт одним з ключових факторів, який впливає на вибір переможця, є проведення локальної інспекції об'єкту. Але не всі хочуть знайомитися з можливими минулими труднощами в реалізації антикорозійного захисту, щоб не ставити під сумнів ефективність існуючого обладнання, яке повинно застосовуватися для правильного і безпечного виконання робіт. В якості прикладу може послужити досвід антикорозійного захисту опор ЛЕП (висота 60 м, розташованих в гірській місцевості, тобто до них важко добратися з потрібним обладнанням). Крім цього, захисту можуть потребувати нетипові об'єкти (фото. 1, 2).

Часто в процесі тендеру пропонується використання нестандартних новаторських методів, які вважаються модними сьогодні, наприклад, очищення сухим льодом (повністю забуваючи про пpoблему штучного охолодження поверхні, а це нова температура точки роси, і що ще небезпечніше, у випадку деяких сталей ця технологія може призводити до зміни структури матеріалу), або проведення робіт, які не мають  економічного і технічного обґрунтування (наприклад, легка струменево-абразивна обробка кородованого металевого листа 0,8 мм, а потім його фарбування, при тому, що вартість заміни на новий була би в 2-3 рази меншою (фото. 3). 

Безпека проведення робіт Головна небезпекою для навколишнього середовища в процесі проведення струменево-абразивної обробки є використаний абразив, а також перерозпилені при нанесенні лакофарбові матеріали. Щоб запобігти такому забрудненню слід використовувати захисні екрани і плівки (фото. 4 i 5). Очевидно, що виконавець також повинен подбати про захист працівників, зайнятих антикорозійною обробкою, враховуючи надмірне утворення пилу, висотні роботи і застосування небезпечних речовин.

Нагляд за виконаними роботами В цій статті ми пропустимо ті об'єкти, які мають кваліфікованого і досвідченого інвестора, підлягають повному і професійному технічному нагляду в процесі виконання окремих технологічних операцій. А антикорозійні роботи і нагляд за ними виконують працівники з необхідними знаннями і вміннями. Але потрібно спитати, хто контролював і приймав виконані роботи у випадках, показаних на фото. 6, 7, 8, 9.

Причини представлених дефектів
Невідповідна підготовка поверхні:

- забруднення абразиву, який використовувся для струменево-абразивної обробки;

- змішування абразиву з пилом, дріб невідповідної грануляції;

- використання крейди для маркування металоконструкцій після струменево-абразивної обробки;

- іонні забруднення.
Помилки при фарбуванні:
 ■неправильний вибір обладнання: погане сопло; 
■невідповідні пропорції змішування компонентів; 
■фарбування при температурі нижче точки роси; 
■невідповідна температура фарби; 
■невідповідний вибір розчинника.
Контроль якості: - відсутність відповідного вимірювального обладнання (а якщо воно є, то не відкаліброване); - недотримання стандартів. 
Приклад з життя
В цьому місці буде корисно показати наступний випадок. Отож, в  результаті збігу ряду випадковостей, а насправді через безвідповідальність зі сторони технічного нагляду, виникла ситуація, коли зі стінок резервуару, який пройшов антикорозійну обробку з дотриманням, як вважалось, усіх технологічних вимог, відпало понад 90% нанесеного фінішного покриття і оголився шар грунту (фото. 10).
Висновки
З представлених прикладів виникає, що не буває важливих або неважливих антикорозійних робіт. Всі роботи на об'єктах, незалежно від їх розміру, повинні бути виконані згідно з узгодженими з виробником технологічними режимами. Крім того потрібно постійно враховувати всі чинники, які можуть мати вплив на стійкість покриттів, а значить, і на термін експлуатації об'єктів. І не може бути жодних відступів від цього правила, типу "якось воно буде". Тому важливо, щоб антикорозійні роботи виконувалися сертифікованими фірмами з періодичним контролем  та інспекціями. Особливо уважно слід поставитися до кваліфікації персоналу і технічного оснащення, адже не кожен здатен відповідально і фахово підійти до антикорозійного фарбування.   Це завдання можна довірити тільки тим, хто знає, яке обладнання слід використовувати, як дбати про нього, щоб воно працювало якнайдовше, як фарбувати так, щоб задовольнити існуючі стандарти і вимоги. 
T. Абрамський