Антистатичні покриття є частково електропровідними, це означає, що вони частково стійкі до протікання струму і можуть безпечно проводити статичну електрику до заземлення і запобігати утворенню іскри. Оскільки дані покриття лише частково провідні, накопичені заряди не прагнуть відразу перейти на поверхню з покриттям, як може відбуватися з повністю провідними матеріалами, наприклад, металами. Іншими словами, швидкість передачі заряду змінюється (сповільнюється) антистатичним покриттям.

Однак антистатичні покриття досить провідні, щоб статична електрика не накопичувалася на них, а заряди розсіювалися. Напруга прямо пропорційна струму, помноженому на опір (закон Ома). При заданій різниці напруг між двома дотичними поверхнями покриття з більш високим опором знижує струм, що протікає між ними. Для відведення зарядів має бути присутня хоча б мінімальна електропровідність.

Різниця потенціалів хоча б до 250 В може бути отримана завдяки звичайним антистатичним покриттям. Використання більш високої напруги досить поширене, особливо якщо розуміти, що випробування є невід'ємною частиною успіху, і може з'ясуватися, що вище деякої критичної різниці напруг необхідні альтернативні заходи безпеки. Всі покриття дещо відрізняються одне від одного. Навіть саме міцне покриття рано чи пізно піддається діелектричному пробою, але різниця напруги, при якій це відбувається, найкраще визначається експериментально при певній товщині покриття. Це проблема для областей застосування, пов'язаних з особливо високими різницями напруг.

Продовження цієї статті Ви можете знайти у журналі "Покраска Профессиональная" № 4 (107) 2020

Якщо Ви не знайомі з нашим виданням, замовити безкоштовний примірник можна за телефоном (032) 297-65-02 або e-mail: marketing@iapmm.lviv.ua