Реклама
Lacover2023

Події

Новини

більше року тому  24.09.2018, ~ Administrator   

На конференції «Лакокраска UA – 2018» голова технічного комітету стандартизації ТК-168 Лаки і Фарби, заступник директора з питань розвитку ТОВ «Адвент Інвест» (ТМ Kompozit®) Володимир Удовіченко розповів про роботу Технічного комітету в 2017 році, необхідність створення акредитованих лабораторій та кадрові проблеми галузі.

2018 рік – це вирішальний етап. Протягом цього року планується вирішити наступні проблеми:
- Завершення перехідного періоду для значної кількості радянських (до 1991 р.) ГОСТ, формально скасованих ще в 2015 році. З 1 січня 2018 року фактично припинено їх дію, для решти це відбудеться з 1 січня 2019 року.
- Припинено дію ГОСТ 9980.3 «Материалы лакокрасочные. Упаковка». Замість нього діють два нових документи: «Технічний регламент щодо деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку» та ДСТУ OIML R 87.
- Початок активної участі у роботі ISO/TC 35 «Paints and varnishes» з правом голосу.
- Запланований Національним органом стандартизації перегляд ряду основоположних стандартів ДСТУ, які стосуються процедур стандартизації та дій технічних комітетів: 1.2; 1.5; 1.7; 1.14. Маємо надію на суттєве спрощення процедур стандартизації, організації роботи ТК та взаємодії з НОС.
- Результати розгляду проекту ТР щодо обмеження вмісту ЛОС. Наприкінці минулого року Міністерством економічного розвитку і торгівлі здійснено розгляд проекту Технічного регламенту щодо обмеження вмісту ЛОС. У нашій версії одразу він не пройшов, ми доопрацьовуємо цей проект.
- Створення першої редакції проекту ТР щодо обмеження вмісту свинцю у ЛФМ. Цей проект уже існує як документ. Після скасування ГОСТ у багатьох виникає слушне запитання: А що ж робити далі? Далі є декілька варіантів:

У 2015 році було прийнято близько 250 міжнародних та європейських стандартів «методом підтвердження» (тобто, мовою оригіналу). Звичайно це англійська, але хочу зазначити, що для значної кількості стандартів ISO існує офіційна російськомовна версія. Трапляються неточності перекладу та деякі технічні помилки, але в цілому російськомовні версії придатні для користування.

Замовити стандарти ДСТУ ISO та EN можна в Національному органі стандартизації (ДП «УкрНДНЦ»). При цьому, якщо існує офіційна російськомовна версія стандарту ISO (про це можна дізнатись на веб-сайті ISO), варто у запиті уточнити, на якій мові він вам потрібен.

Крім цього, новим Законом про стандартизацію передбачена можливість створення власних стандартів підприємств (установ), зокрема на основі скасованих ГОСТ, якщо вважаєте це за потрібне.

Але слід зауважити, що європейські та міжнародні стандарти як правило приймаються не на заміну ГОСТ. Справа в тому, що скасованих ГОСТ у лакофарбовій галузі близько 1300, при цьому загальна кількість європейських (EN) та міжнародних (ISO) стандартів лише приблизно 300. Отже, понад 75 % стандартів ГОСТ взагалі не мають аналогів, переважно тому, що вони не потрібні в сучасному світі. Система ГОСТ була занадто зарегульованою, й в результаті історично довела свою неефективність.

Нарешті, за час існування ТК 168 було підготовлено близько 60 перекладів стандартів EN та ISO. Настав час їх опублікувати як ДСТУ (IDT). Найімовірніше це буде зроблено методом «передруку» (відтворюється стандарт мовою оригіналу, а наш переклад українською наводиться як національний додаток). Кількість залежатиме від бюджету, ймовірно зможемо опублікувати близько половини з цих 60 стандартів, що є найбільш актуальними для галузі.

Стосовно скасованого стандарту на пакування. Наприкінці 2015 р. був прийнятий Технічний регламент, який розповсюджується на товар масою (об’ємом) від 5 г (мл) до 10 кг (літрів).

Минулого року були прийняті зміни до цього ТР, які дуже чітко встановили добровільність його застосування. У інших випадках слід керуватись ДСТУ OIML R 87:2012 «Кількість фасованого товару в упаковках».

Наступне питання безпосередньо не стосується Технічного комітету, але я хотів би звернути увагу на відсутність лабораторій, акредитованих за новими методиками випробувань, гармонізованими з EN та ISO. Необхідно створювати ці лабораторії та налагодити механізм ефективного незалежного контролю, інакше впровадження нових стандартів, чи навіть повернення до старих втрачає будь-який сенс, в тендерах все одно й надалі перемагатиме найдешевший товар, і не матиме значення, що на ньому написано. Причиною цього є відсутність ефективного контролю.

Такі лабораторії можуть бути створені зокрема при органах державного ринкового нагляду або митниці, але
чи можемо ми бути впевненими у їх незацікавленості та неупередженості? Тому я вважаю доцільним створення такої лабораторії під егідою АУВЛП.

Проект ТР щодо обмеження вмісту ЛОС був відправлений на доопрацювання через відсутність аналізу регуляторного впливу (це формальна вимога), і було багато запитань щодо розбіжностей з офіційним перекладом Директиви ЄС. Втім, власне цей переклад Мін’юсту має суттєві відмінності, в тому числі і технічні, від оригіналу Директиви, тому ми доопрацювали і сам переклад, що повинно зняти багато запитань.

Для практичного застосування цього Технічного регламенту вкрай важливе питання коректного віднесення конкретних ЛФМ до відповідних під-категорій. Це може здатися другорядним та вузькотехнічним, але насправді саме це визначає конкретну норму вмісту ЛОС, тому «просто» помилкове віднесення до іншої підкатегорії фактично може змінити норму вмісту ЛОС у 2 чи навіть більше разів.

Наприклад, існує деякий ризик плутанини між підкатегоріями d («Лакофарбові матеріали для оздоблення деревини, металу чи пластику для внутрішніх/зовнішніх робіт») та i («Однопакувальні матеріали спеціального призначення») із зовсім різними вимогами по вмісту ЛОС, при цьому в обох зазначені матеріали для фарбування пластику. Для профілактики колізій внаслідок помилкового віднесення до під-категорій Технічний Комітет зараз працює над створенням додаткових пояснювальних матеріалів, на зразок тих, які підготувала Європейська лакофарбова асоціація. Цей документ планується як основний інструмент для практичного застосування Технічного регламенту.

Проект ТР щодо обмеження вмісту свинцю. За основу взято модельний закон Глобального альянсу щодо відмови від свинцю у фарбах. Він передбачає норму вмісту 90 частинок на мільйон (0,09 кг/т). На практиці це означає заборону навмисного використання сировини, яка має в своєму складі свинець. Такий вміст – випадкові фонові домішки, не більше того.

Основний механізм модельного закону – це заповнення виробниками всіх фарб по кожній унікальній рецептурі (окремо для кожної варіації кольору, блиску, а також при будь-якій заміні сировини) Декларації відповідності на підставі протоколів випробувань ЛФМ у незалежній акредитованій лабораторії. В Україні це б створило величезне регуляторне та фінансове навантаження на виробників і більше всіх постраждав би середній та малий бізнес, адже до фінансового обороту ця процедура не прив’язана ніяким чином, вона залежить лише від кількості позицій в асортименті. Більше того, акредитованих лабораторій в Україні, які могли б за невеликий кошт визначати свинець, ще немає, а відправляти величезну кількість зразків для випробовувань за кордон (як це пропонується у моделі закону) занадто дорого та незручно, при цьому у більшості випадків (наприклад, для водно-дисперсійних фарб білого кольору, де використання сполук свинцю взагалі не має сенсу) ще й відверто безглуздо.

Після обговорення з представником і координатором цього проекту в Україні з боку ОБСЄ і відповіді Американського агентства з охорони навколишнього середовища ми пропонуємо компромісний варіант:

- презумпція відповідності;
- декларації відповідності заповнюються на підставі паспортів безпеки сировини (де постачальники зобов‘язані за наявності вказувати сполуки свинцю, оскільки вони класифіковані як небезпечні);
- водно-дисперсійні фарби білого кольору і базисні фарби для тонування пропонується виключити з цієї процедури, хоча вимоги щодо вмісту свинцю на них також поширюються;
- заборона на імпорт та виробництво сировини, яка містить свинець;
- контроль державними органами ринкового нагляду.

Цей проект наразі на стадії обговорення, тому запрошуємо всіх звертатися з ідеями та пропозиціями.

І одне з найболючіших питань: проблема з науковотехнічними кадрами у галузі. Нещодавно відбулась конференція «Young Coatings» (м. Дніпро), присвячена підготовці молодих спеціалістів у галузі, і після неї був ярмарок вакансій. Звісно, туди «пригнали» багато студентів, вони там постояли хвилин 5, і одразу розбіглись. Залишилось лише кілька чоловік, яким це цікаво, але навіть з них далеко не кожен може відповісти на елементарні шкільні запитання з математики, фізики, хімії (!). Я навіть не кажу нічого про надбання вищої освіти в університеті.

Це катастрофа. Чому так відбувається і як можна виправити цю ситуацію? Звісно, можна та потрібно допомагати профільним ВНЗ, але і це не вирішить проблему, адже немає попиту на відповідні спеціальності. Більшість студентів обрали цю спеціальність переважно через можливість відносно дешево отримати диплом про вищу освіту. А відбувається так, бо професія технолога та науковотехнічного спеціаліста, інтелектуальна діяльність у розробках стала непрестижною та низькооплачуваною. Я наведу лише приклад з життя. В нашій лабораторії працює молода дівчина – толковий, талановитий спеціаліст-технолог. А в неї є хлопець – одногрупник, який не пішов у технологи, натомість зараз працює продавцем в магазині побутової техніки, при цьому, хоча і є деякі нюанси, він заробляє в середньому близько 25 тисяч гривень на місяць. Що я можу їй відповісти?

Стати технологом – це довгий і складний шлях, який далеко не кожен побажає пройти і взагалі зможе подолати. Для цього потрібно наполегливо вчити математику, фізику, хімію у школі, а згодом в такий же послідовності в університеті. Після того ще треба набратись досвіду, попрацювавши кілька років на справжньому виробництві. І що молода людина отримує як «винагороду»? Десятки серйозних проблем та завдань одночасно, шкідливі умови праці, велику відповідальність та копійчану зарплатню?! Тому якщо зараз різко не змінити ситуацію щодо престижу професії та гідної оплати праці (вона повинна бути принаймні помітно більшою, ніж у персоналу відділів продажу), то підсумок може бути такий, як в азіатських країнах колишнього СРСР, де на хвилі національного підйому спочатку змусили виїхати майже усіх немісцевих спеціалістів (лікарів, геологів, інженерів…), а через певний час були вимушені знову їх запрошувати, але вже за великі гроші. Якщо негайно не прийняти міри для виправлення становища, то ми вже у найближчому майбутньому залишимось без спеціалістів.

“Профессиональная покраска” № 2 (89) 2018

порекомендувати іншим

Наскільки Вам сподобалася стаття? голосів: 1

  • 1
    ЗАДОВОЛЕНИЙ
  • 0
    ЗДИВОВАНИЙ
  • 0
    ПРОІНФОРМОВАНИЙ
  • 0
    МЕНІ НЕЦІКАВО
  • 0
    СУМНИЙ
  • 0
    РОЗЛЮЧЕНИЙ
  • 0
    НЕМА СЛІВ

КОМЕНТАРІ (0)

ДОДАТИ КОМЕНТАР
Будь ласка, введіть відповідь
    КОМЕНТАРІВ НЕМАЄ...
do góry strony