Вже традиційно у місті Ірпінь пройшла VIII українська лакофарбова конференція «Лакокраска-UA», яку організувала івент група Musthavevents за підтримки Асоціації УВЛП (українських виробників лакофарбої продукції). Спонсорами конференції виступили компанії ICHEMAD Profarb і Промхімснаб Плюс.

Виробники ЛФМ, постачальники сировини, експерти та представники влади зібралися разом для того, щоб обговорити поточний стан справ у лакофарбовій галузі та знайти рішення для викликів та проблем, які постають перед учасниками ринку. Приємно відзначити збільшення кількості учасників та доповідачів конференції: цього року прибуло 208 делегатів, а з доповідями виступили 40 учасників, в той час як минулого року на конференції були присутні 180 делегатів, а з доповідями виступили 24 учасники.

З вітальним словом до учасників конференції звернулись президент Асоціації УВЛП, директор «Файдаль Україна» Сергій Хоменко, засновник «Промхімснаб Плюс» Роман Побережний та регіональний директор «ICHEMAD Profarb» Богдан Ємчук.

Розпочалась конференція з доповіді президента Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів Івана Салія, яка стосувалася нових можливостей для індустрії фарб та репрофіляції бетонних конструкцій. Він зазначив, що будівельний ринок в Україні повільно, проте зростає, що надає виробникам ЛФМ нові можливості.

Після нього слово взяв голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. Його доповідь стосувалася економічних показників. Він наголосив, що зараз є багато питань, які потребують нагального вирішення, проте навіть попри велику кількість проблем Україна є перспективним майданчиком для ведення бізнесу.

Підтвердив привабливість українського ринку і доцент кафедри товарознавства та митної справи Київського національного торговельно-економічного університету Тарас Караваєв. Згідно із статистичними даними, український ринок ЛФП щороку демонструє зростання, і 2017 рік не став винятком.

Великий інтерес викликала доповідь голови Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леоніда Козаченка, адже всім цікаво, які покращення може запропонувати влада для полегшення ведення бізнесу. За його словами, виробництво ЛФП – одна з небагатьох галузей економіки України, яка протягом останніх років демонструє впевнений розвиток та збільшення ринку. Козаченко зазначив, що бізнес «стоїть на трьох китах»: фіскальній політиці (податках), дерегуляції та банках і фінансуванні. Він запевнив, що незабаром середовище ведення бізнесу зазнає позитивних змін: уряд розпочав три реформи у соціальній політиці, а наступним у черзі є покращення клімату для підприємців.

Директор з маркетингу «Капарол Україна» Олексій Нічипорук проаналізував структуру, сегментацію та динаміку лакофарбового ринку. Згідно з даними, які він представив, на українському ринку панує жорстка конкуренція, що надає покупцям більший вибір, а також змушує компанії постійно розвиватися.

Втім, великий вибір створює для покупця проблеми, зауважила керівник відділу маркетингу компанії «Аквілон» Наталія Василенко. Вона переконана, що відсутність зрозумілої для покупця інформації, неможливість отримати грамотну консультацію в одному місці та низький рівень якості продажу створюють труднощі при виборі продукції.

Виконавчий директор Українського центру сталевого будівництва В'ячеслав Колесник розповів про перспективи співпраці з виробниками ЛФМ. Він запевнив, що будівельний бізнес в Україні теж стрімко розвивається, і плідна співпраця принесе хороший результат.

Президент асоціації УкрЕлектроКабель Анатолій Пушкар розповів про надважливу подію: нещодавно було прийнято закон, згідно з яким у вертикалі влади Міністерства економіки України з’явилася Громадська організація, яка керує Національним органом стандартизації. За його словами, це вперше в історії України, коли Керівній раді з представників бізнесу та науковців буде підпорядковуватися національний орган.

На ситуації із стандартами на українському ринку більш детально зупинився заступник технічного директора з питань розвитку ТМ Kompozit, голова ТК № 168 «Лаки та Фарби» Володимир Удовіченко. Він розповів, що було скасовано близько 1300 стандартів ГОСТ, а натомість прийнято близько 300 стандартів ISO. Він додав, що підприємства можуть розробляти власні стандарти на основі скасованих ГОСТів, адже новий закон цього не забороняє. Також Володимир Удовіченко наголосив на необхідності створення лабораторії контролю власне Асоціацією УВЛП, аби контроль над якістю продукції був незалежним (повний виступ Володимира Удовіченка ми подамо окремо).

Інженер із стандартизації УкрМетрТестСтандарту Ольга Слiпко розповіла, що наразі запроваджується два рівня стандартизації:

- національні стандарти та кодекси усталеної практики, прийняті національним органом стандартизації (НОС не є органом державної влади. Йому передаються функції центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері стандартизації. Нагляд за діяльністю НОС буде створювати Керівна рада, про яку згадувалося вище);

- стандарти, кодекси усталеної практики і технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють стандартизацію.

Начальник управління стандартизації, кодифікації та каталогізації Міністерства оборони України Олександр Кумеда зазначив, що тендери проводяться на основі ГОСТів через те, що наразі не для всіх стандартів є прийнятий європейський аналог, а повноваження на заміну усіх існуючих ГОСТів та чітку структуризацію нових стандартів ще ніхто на себе не взяв.

Генеральний директор Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості Ганна Лісіна запевнила, що з 2015 року прийнято понад 5 тисяч стандартів, а до 2020 року кількість та якість нових стандартів змусять забути про ГОСТ.

Представник Міністерства фінансів Олександр Москаленко розповів про завершення процесу запуску системи «відкритого вікна», тобто, представники бізнесу мають відкритий доступ до спілкування з усіма контролюючими органами, пов’язаними з митним оформленням, в електронному вигляді. Таким чином, значно спрощено процедуру митного контролю лакофарбових матеріалів, що має позитивно вплинути на динаміку росту ринку.

Експерт з митних питань Асоціації українських виробників лакофарбової промисловості Олександр Андрєєв розповів про проблеми з імпортом сировини. Через надмірну увагу до використання нафтопродуктів з боку контролюючих органів лакофарбова промисловість розвивається не так швидко, як могла б. Він запропонував переглянути деякі положення законодавства, пристосувавши їх до європейських.

Начальник відділу матеріальних ресурсів філії центру забезпечення виробництва Укрзалізниці Наталія Чорна додала, що ринок лакофарбових матеріалів мусить набирати потужності, адже через налагодження виробництва вітчизняних вагонів та локомотивів залізнична промисловість незабаром потребуватиме великої кількості лакофарбових матеріалів. Підтримав тему начальник відділу технічного керівництва стратегічними поставками компанії Інтерпайп Україна Артем Костюк, який розповів про особливості антикорозійного захисту труб та колесних пар.

Представники компанії Метал Інвест Василь Петров та Людмила Файт розповіли про цинкове покриття металевих конструкцій. Вони розповіли, що через корозію індустріальні країни втрачають близько 4% ВВП, а загалом корозія знищує п’яту частину світового виробництва чорних металів. На їхню думку, захист металоконструкцій завдяки оцинковці є економічно вигіднішим та більш контрольованим процесом, аніж фарбування.

Підготовка металу до фарбування – надзвичайно важливий процес, який прямо пливає на якість виконаних робіт. Саме на цьому етапі зупинився технічний директор компанії МІМ Мушег Геворгян, а також детально розповів про процес «травлення», обезжирювання, залізне та цинкове фосфатування та технологію Oxsilan.

Начальник бюро захисних покриттів ДП Антонов Анатолій Поздняк звернув увагу на те, що не всі виробники ЛКМ відповідають за якість своєї продукції. Зокрема, він розповів, що виробник привіз на виробництво ґрунтовку не блідо-жовтого, а помаранчевого кольору через те, що його працівники не помили насос. Анатолій Поздняк попросив виробників відповідальніше ставитися до клієнтів та не шукати різноманітних відмовок через невідповідність того, що було замовлено з тим, що насправді доставили.

Генеральний директор Заводу нових технологій Микола Дзоз розповів проакрил-уретанові покриття українського виробництва, які характеризуються легкістю нанесення, сушкою при понижених температурах, стійкістю до розчинників, високою хімостійкістю, високим значенням твердості та еластичністю.

Регіональний менеджер з продажу компанії Vencorex Кшиштоф Патік розповів про нові рішення у застосуванні аліфатичних ізоціонатів, а Артем Колодій, менеджер з продажу компанії Covestro, розповів нові винаходи у лакофарбовій галузі.

Важливе питання порушив голова Ворлдскіллс Україна Сергій Рибак, чия доповідь стосувалася популяризації робітничих спеціальностей в Україні. Він просить підприємців звернути увагу на міжнародний конкурс з робітничих спеціальностей та всіляко сприяти тому, щоб молоді фахівці брали участь у змаганнях. На його думку, міжнародний статус змагань має підняти авторитет робітничих спеціальностей, адже ні для кого не секрет, що сьогодні на ринку не вистачає кваліфікованих працівників. З ним перегукнулася інформація, подана директором Укрпромзовнішекспертизи Володимиром Власюком. Згідно з данними його доповіді, трудова міграція кваліфікованих працівників зростає з кожним роком, і для тримання спеціалістів на внутрішньому ринку підприємцям слід значно підвищити їм зарплатню.

Доцент кафедри технології полімерних композиційних матеріалів та покриттів Харківського політехнічного інституту Віктор Крамаренко закликав виробників ділитися інформацією для різноманітних публікацій, аби наука могла опрацьовувати ці дані та розширювати базу знань.

Директор компанії Лаковер В’ячеслав Ковальчук розповів про український ринок порошкових покриттів, а заступник директора з розвитку компанії МАВ Світлана Юшкевич зупинилася на перевагах порошкових фарб, продемонструвавши позитивний досвід колег з Білорусі.

Заступник директора компанії Геофіп Ігор Тютюшкін розповів про геополімерні фарби, клеї та покриття, з цією доповіддю можна буде ознайомитися окремо.

Ще одна доповідь, яка стала окремим матеріалом – це розповідь представника Торгово-промислової палати України Ральфа Ловака про німецьких спеціалістів, які готові приїхати в Україну та допомогти підприємцям.

Заступник голови ТК № 82 «Охорона довкілля», координатор проекту ЄС EaP GREEN Світлана Берзіна розповіла про екологічну сертифікацію продукції. Зокрема, вона наголосила на відповідальності виробників ЛКМ за маркування продукції, а також розповіла, які стандарти екологічного маркування діють в ЄС.

Підтримав тему ЄС і завідувач сектором по адаптації хімiчної промисловості до європейського законодавства REACH і CLP Антон Мукомела. Він навів практичні рекомендації для успішного виконання вимог нормативно-правових актів ЄС експортерами лакофарбової продукції.

Підводячи підсумки конференції, можна сказати, що її учасники підняли дуже багато актуальних запитань, і разом обговорили прогнози і перспективи розвитку лакофарбової галузі в Україні. Також потрібно відзначити традиційно високий рівень організації конференції, яка стала ефективним майданчиком для зустрічей представників лакофарбової галузі.

“Профессиональная покраска” № 2 (89) 2018